З 6 серпня 2019 року в Україні було введено в дію Закон №2639-VIII “Про інформацію для споживачів харчових продуктів”, яким встановлено нові вимоги щодо інформування споживачів про харчові продукти. Документ привів українське законодавство у відповідність до положень, регламентів та директив Євросоюзу.

Закон поширюється на операторів ринку харчових продуктів і харчові продукти для громадського харчування та безпосередньо впливає на споживачів. Інформація про харчовий продукт має бути точною, достовірною та зрозумілою для споживача та не повинна вводити в оману. За це відповідає оператор ринку.

На кого поширюється новий закон:

Закон поширюється на виробників харчових продуктів на всіх етапах виробництва та обігу, на харчові продукти, що призначені для кінцевого споживача, зокрема такі, що реалізують в заклади громадського харчування.

Розмір тексту:

Шрифт – чіткий, розбірливий і контрастний. Висота малих літер має дорівнювати або перевищувати 1,2 мм. Якщо площа упаковки менша за 80 кв. см, то висота малих літер повинна бути не меншою від 0,9 мм.

 Про продукт: 

Інформація про харчовий продукт має бути точною, достовірною та зрозумілою для споживача та має містити достовірні факти щодо характеристик, властивостей, складу харчових продуктів. Вимога поширюється як на рекламу харчових продуктів, так і на спосіб розміщення та представлення харчових продуктів для реалізації, зокрема зовнішній вигляд, упаковку.

Оператори ринку мають обов’язково зазначати інформацію про наявність харчових речовин, які спричиняють алергічні реакції або непереносимість, наявність ГМО, розморожування або піддавання харчових продуктів іонізуючому випромінюванню, наявність доданої води тощо. Вимогам стосовно інформації про харчові продукти, продаж яких здійснюється дистанційно. Так, уся обов’язкова інформація про харчові продукти має бути доступною споживачу для ознайомлення до моменту продажу харчового продукту.

Обов’язкова інформація про харчовий продукт:

Інформація має бути державною мовою. Переклад на іншу – за бажанням оператора ринку. Надписи точні, чіткі, зрозумілі, розбірливі, розміщені на видному місці (на упаковці, етикетці). Не повинні приховуватися іншою текстовою або графічною інформацією.

Назва харчового продукту:

Назвою харчового продукту є офіційна назва (назва встановлена нормативно-правовим актом або національним стандартом). Якщо такої нема – то звична назва (та, яка є зрозумілою споживачу без додаткових роз’яснень). Якщо і звичної назви нема – застосовується описова назва харчового продукту.

Фізичний стан харчового продукту:

Інформація про фізичний стан (сублімованої сушки, швидкозаморожений, концентрований, копчений, порошкоподібний, рідкий тощо) має супроводжувати назву харчового продукту.

Перелік/кількість інгредієнтів:

Включає всі інгредієнти харчового продукту, які вказуються в порядку зменшення їхньої масової частки. У деяких випадках – у відсотках. Певні інгредієнти позначаються назвою категорії, до якої вони належать, одразу після якої зазначається їхня назва або індекс відповідно до європейської цифрової системи.

Наявність алергенів:

Виділяються окремим кольором, шрифтом, стилем.

Позначка «з ГМО», якщо частка ГМО перевищує 0,9%. «Без ГМО», за підтвердження відсутності ГМО.

Термін придатності:

Вводяться терміни придатності: «Вжити до…», «Краще спожити до…», «Краще спожити до кінця…».

Закон вводить поняття «мінімальний термін придатності харчового продукту» і дату «вжити до…».

У ст. 18 роз’яснюють про мінімальний термін придатності («краще спожити до…»; «краще спожити до кінця…») та зазначають в чому його відмінність від дати «вжити до…».

Зазначений розподіл у ЄС спричинений проблемою надмірної кількості харчових продуктів, які викидаються у сміття, хоча можуть бути спожиті протягом певного проміжку часу після завершення мінімального терміну придатності без шкоди для здоров’я споживачів. Основна ідея полягає у в тому, що є швидкопсувні та більш небезпечні з точки зору мікробіології продукти, для яких має бути зазначена дата «вжити до…», яка означає, що на наступний за цією датою день продукт може ставати небезпечним (сире або охолоджене м’ясо, сира риба, яйця).

Водночас є безліч продуктів, які за умови дотримання встановлених умов зберігання залишаються безпечними протягом певного часу після закінчення мінімального терміну придатності, прописаного у маркуванні (цукор, кава, ковбаса (якщо дотримані умови зберігання), твердий сир (якщо дотримані умови зберігання).

Але після закінчення дати «краще спожити до…», як і після «вжити до…» харчові продукти не мають бути в реалізації.

Термін придатності на таких швидкопсувних продуктах, як хлібобулочні та кондитерські вироби і навіть алкогольні напої понад 10 градусів (зокрема, вино й шампанське), зможуть взагалі не вказувати.

Крім того, для певних харчових продуктів, які не є швидкопсувними за своїми мікробіологічними характеристиками, мінімальний термін придатності зазначають добровільно за вибором оператора ринку. До таких продуктів належать, наприклад, свіжі фрукти й овочі, вина, хлібобулочні або кондитерські вироби, які зазвичай споживаються протягом 24 годин із моменту випікання, оцет, харчова сіль, цукор у твердому стані тощо.

Якщо харчовий продукт зберігається до 3 міс., у даті достатньо вказати день і місяць; 3-18 міс. – достатньо вказати місяць і рік; понад 18 міс. – рік.

Умови зберігання/використання:

Для харчових продуктів, які потребують спеціальних умов зберігання та/або умов використання; після відкриття упаковки.

Інструкція з використання:

Якщо її відсутність може ускладнити використання продукту.

Фактичний вміст спирту етилового (для напоїв із вмістом понад 1,2%). Інформація про назву, кількість харчового продукту та наявність спирту у дозуванні понад 1,2% має розміщуватися в одному полі видимості.

Поживна цінність: Включає інформацію про енергетичну цінність, вміст жирів, насичених жирів, вуглеводів, цукрів, білків та солі.

Інформація, яка наноситься оператором ринку на маркування в добровільному порядку, не повинна вводити споживачів в оману чи заплутувати споживача. За потреби вона має базуватися на відповідних наукових даних.

Замовлячи в нас етикетку, за потреби, ви отримаєте вичерпну інформацію щодо правильного  наповнення етикетки.

Основні тези закону представленні нижче.